Форум » Креативи » Олд-Йорк » Ответить
Олд-Йорк
Reshtunn: Є місця, в яких лишилася частинка мене. Троха занадто голосно сказано. Бо сумніваюся шо, наприклад, Замарстинівська вулиця чи Мукачівська траса помінялися від того, шо я там був. Але сам я - так, багато є місць, йдучи попри які серце стискається від згадки, як то було колись. Попри всю мою колишню нелюбов до них, те ж відбулося і зі Штатами. Весною вони мене харили, літом - почали подобатися, осінню вернувшись з Німеччини я захотів відвідати Штати знову, побувати в улюблених місцях, поффтикати на плоско-прагматичні краєвиди зі швидкістю хайвея, попити улюбленого пива. Та й Петра побачити, чи не змінився, чи не появився в нього діяспорний акцент То ж нагоду полетіти повчити китайців писати код для американської оболочки я зустрів як подарунок. Імунітет до польотів організм виробив, тож всю дорогу я міцно спав Київ, Нью-Йорк потім Сіетл - на автоматі попадаєш в потрібні гейти і повороти, беремо машину і гайда до Готелю. Тиждень прошов легко і повітряно. Булочки на шару, пиво вечорами, завжди холодна кока-кола в холодильнику, вареники з текілою в Петра дома. Але не про це я хтів розказати, а про Олд-Йорк, який чомусь всі називають Ньюв. По дорозі назад ми мали гарно зпланований типовою американкою Монею (в квитках я називавсі Andy Rushkin ) тревел план, за яким в Нью-Йорку треба було чекати пересадки 11 годин. Дурдом, можна здуріти, якби не один приємний момент. А саме - пан Любомир (MisterLS) вже давно запрошував на екскурсію Ньою-Йорком!!! Ура! Ми зможемо побачити зелену бабу і місце тріумфу терористів. Маршурка Сіетл - Нью-Йорк ніяк не хотіла взлітати, глохла при старті, пропадало світло. Мавпи (кодова назва негрів) бігали шось по салону, потім оголосили про перезавантаження головного компютера і сказали шо як і то не поможе - we have a big problems. Це додало троха невизначеності і напруження, адже ми ризикували пропустити екскурсію і ночувати на бетонній плитці. На наше щастя нам не прийшлося ночувати в Сіетлі в аеропорті, віндовс інсайд. три кнопки в кожного на спинці крісла під монітором Але на годину ми все ж таки сі спізнили. Любомир Мужньо чекав і вже аж як нас зувидів то побіг у рест рум, ми за ним. Далі поїхали на Манхетен, куди ж іще! Виявляється, шоб вїхати туда треба мати спеціяльний дівайз на лобовому шклі, або заплатити кешом але дорожче. Шоб виїхати також. Та й взагалі під час мандрівки склалося враження, шо в Олд-Йорку тільки рекламу мавпи роздають безплатно. Все решта - за гроші. Острівністю на Манхетені навіть й не пахло. Стоїш на вулиці дощенту наповненій людьми та сміттям, навколо стіни будинків, так високо навіть голову не вмію задирати, всюди вогні і напружений рух. Навіть на набережній з якої видно зелену бабу складається враження великого озера, а не океану. Все настільки окультурене і загнане в рамки бетону. Попри це в Олд - Йорку є навіть два діючих костели з невеличкими кладовищами і чималий парк. Забув пояснити чого він Олд-Йорк. Називати Йорк новим теж саме, шо ліпити Новояворівську лейбу старого, історичного міста. Попри всю монументальність, новизною там і близько не пахне. Багато столітніх будинків з потьманівшою від часу цеглою, роками немиті вікна хмарочосів, окислені та покриті сіллю металоконструкції. А дороги - нічим не кращі як в нас, двадцять років без ремонту. Я спочатку був не зрозумів, коли пан Любомир скаржився на дороги. В Сіетлі вдалося знайти тільки одну ямку, і то на дорозі якою ніхто не їздить. А тут - справжній Львів 5 років тому. Ями, вибоїни, горби і глибоко втоплені люки - звичне явище. Попри тротуари хмарою розташувалися дрібні магазинчики і бутіки класу Краківський - південний. без проблєм можна знайти годинники ролекс по 5 баксів, шапки з лейбою NY за 2 бакси і закусочні з обпльованою підлогою. Мені важко уявити шоб в Києві на Хрещатику стояв магазин секонд Хенду чи ремонт годинників. А тут є! Також пяні мавпи бомжуватого вигляду загорнуті в зелене простирадло і з пластиковою маскою такого ж кольору жваво запрошуються сфотографуватися з живою Статуєю. Тим не менше цікаво було подивитися на Уолл-Стріт, В бінокль поффтикати на Статую Свободи, сфоткати будинок ООН, потриматися за роги буйвола долара, пройтися по Бродвея і спробувати вистрілити з заґудзованого револьвера. Величезний вулик бурлив навіть у неділю, знайти місце для безкоштовного паркінгу було непросто, але ми умудрялися Потім поїхали в Централ-Парк, досить симпатичне місце, незважаючи навіть на зиму і відсутність зелені. Багато велосипедистів і бігунів, табличка шо дає їм перевагу перед пішоходами. Морський котик в басейні неподалік чується як вдома в зимній зеленій воді. Та й взагалі ту є було на шо ходити і дивитися, як завжди забракло часу. Але свою думку про місто емігрантів ми сформували. Курча, жити ні тут ні десь поблизу ніхто з нас не хотів би. Контраст з затишним і чистим Сіетлом разючий. Мавпи викидають свої бички прямо на землю і їх ніхто не штрафує і не прибирає. За пів дня прогулянки в нас навіть пилюка на шкарах появилася, якої не було за 3 тижні в Сіетлі! Шо скажеш, емігрант на то і емігрант, шо втікає з гіршого в краще і несе з собою багато надій і мало досвіду, яке то краще має бути. Бо того кращого в його країні не було. І ці пістряві косяки плавно розчиняють американську чепурність та прагматичність. Прощаємся з Любомиром, дякуємо за чудову екскурсію, даруємо на память наклейу Бескиду і вйо в каламуть аеропортівських гейтів. Дорога в Київ завжди була холодним душом, появляються знаоймі фізіономії, які за хвилину до взльоту починають шось панічно шукати в сумках(напевно образок чи хрестик), в повітряних ямах чується характерний дзенькіт скла та булькання з багажного відсіку, зачіпаючи тебе в проході ніхто вже не каже "екскюз мі" чи навіть "ізвіняюсь". Але найбільше сподобалася стюардеса з діяспори, яка дублуювала всі повідомлення капітана Українською. Слухати її було одне задоволення. Дівчина думала по англійськи і по ходу старалася то перекласти на Українську. "Багаж має бути розташований на полицях чи повішений під кріслом", "Компанія Дельта бажає вам гарного ранку. Приємно було мати вас як пасажирів" Так як нас вже мали ще у Літаку, митниця пожаліла і випустила без контролю Фото тут: http://picasaweb.google.ru/ryshtun/zFRQMI
Ответов - 5
Reshtunn: Україну не нагадують? (від слова нагадити)
Lopik: А баби-наркумани в централ-парку були?
Reshtunn: Були. Одна бабаз тіпом стояли обкурені в ямайському національному одязі і ффтикали на всіх.
Lopik: я як поїду в Америку, то обізатєльно найду і куплю футболку з Теренсом і Філіппом.... Ты заткни свое ебло Дядяебище Ебанутое хуйло Блять уебище Дядяеб ты и пиздос Жополиз и хуесос Дядяеб ебать твой лоб Ты внатуре дядяеб Ты заткни свое ебло Дядяебское хуйло Дядю ты ебал в анал Блять уебище Ты не спишь,не ешь,не пьешь Дядю ты весь день ебешь Дядяебище Разьебись ты прямо в лоб Злоебучий дядяеб Дядяеб ты дядяеб Дядяебище Хуегрыз и спермохлеб Ты уебище Дядяеб ты на ура Дядю выебал вчера Дядяеб,ведь это ты Пошел на хуй,дать пизды Дядяеб,ебись ты в лоб http://rutube.ru/tracks/157412.html?confirm=239b5f0953f7522560fccb761c3774e2&v=306f257cab59e205ffa8286a865a3c7c
svt: Фееее, Гидота
полная версия страницы